Почесні громадяни

	Бондаренко Павло Володимирович З 1975 по 1996 рік очолював Будівельне управління-2 ВО Союзенергожитлобуд, (нині воно називається ВАТ Кузнецовськенергожитлобуд) і проявив себе талановитим керівником. У його послужному списку чимало нагород: неодноразові подяки, в тому числі Подяка Міністерства енергетики і електрифікації України, почесні грамоти, знак 60 років ГОЕЛРО, а також орден Трудового Червоного Прапора. Був удостоєний звання Почесний будівельник Рівненської АЕС. У 1998 році після тяжкої хвороби помер. Іменем Павла Бондаренка названа одна із вулиць міста. Посмертно присвоєно звання рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.11.1998 №276.
	Бандера Степан Андрійович - голова Проводу Організації Українських Націоналістів. Посмертно присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 28.10.2011 №215.
	Волянін Валерій Іванович З 1971 року по 1977 рік навчався в Чернівецькому державному медичному інституті. З 1978 року по даний час працює лікарем-травматологом в ДЗ СМСЧ №3 м. Кузнецовськ. Має вищу кваліфікаційну категорію, займає посаду завідувача травматологічного відділення. Депутат міської ради трьох скликань. Присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 30.03.2012 №362.
	Гомолінський Станіслав Павлович У жовтні 1973 року, працюючи у монтажному управлінні №6 тресту "ЕПМ", яке пізніше реорганізувалось в МУ-12 "ЕПМ", був відряджений на будівництво Західно-Української електростанції (РАЕС), де працював спочатку майстром, а потім виконробом. Має 37 років трудового стажу електромонтажника. Нагороджений численними почесними грамотами, авторськими нагородами за впроваджені рацпропозиції, знаком "Відмінник енергетики і електрифікації СРСР". З 2002 року - на заслуженому відпочинку. Присвоєно звання рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.11.1998 №276.
	Дубенський Володимир Федорович Проживає в м. Кузнецовськ з 1977 року. Після закінчення в 1961 році Львівського політехнічного інституту за спеціальністю інженер-теплотехнік. Понад сорок років працював в енергетичній галузі, а з 1968 року – на керівних посадах. На Рівненській АЕС працював з 1977року по 1981рік заступником головного інженера з питань ремонту, а з 1987 року по 2002 рік працював заступником генерального директора – начальником управління капітального будівництва. За період його керівництва Управлінням капітального будівництва ВП РАЕС, в м.Кузнецовськ виросли мікрорайони Вараш та Перемоги (житлові будинки, інженерні мережі вулиць, благоустрій), були збудовані – будинок культури, готель, будинок міліції, акушерський корпус, станція швидкої допомоги, дитячі садочки, школи та інші об’єкти. В 1970 році Володимир Дубенський нагороджений медаллю «За доблесний труд», а в 2004 році йому присвоєно почесне звання «Заслужений енергетик України». Присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 04.07.2008 №397.
	Зенков Олександр Степанович З кінця 1973 р по 1976 р працював заступником начальника виробничо-технічного відділу РАЕС, з 1976 р. по 1978 р. - начальником виробничо-технічного відділу РАЕС, з 1978 р. по 1982 р. - заступник директора по капітальному будівництву РАЕС. У січні 1982 р, звільнений у зв'язку з переводом на Кримську АЕС. Нині проживає в Москві. Присвоєно звання рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.11.1998 №276.
	Копанько Олександр Васильович Приїхав у Кузнецовськ з початку будови РАЕС і міста. 20 років пропрацював бригадиром дільниці №1 ЗАТ "УБ РАЕС". І нині, хоч вже досяг пенсійного віку, продовжує працювати. За хорошу і сумлінну роботу неодноразово був нагороджений почесними грамотами Міністерства енергетики і електрифікації СРСР, керівництва "Південатом-енергобуду", облдержадміністрації. Присвоєно звання рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.11.1998 №276.
	Коровкін Володимир Олександрович На Полісся приїхав у 1973 році й відразу очолив будівництво РАЕС та м Кузнецовськ. Працював незмінним директором РАЕС до 2002 року (до речі, єдиний у Європі керівник АЕС, що 29 років поспіль очолював ядерний об'єкт). З 2002 року - віце-президент НАЕК "Енергоатом". З 2006 року - по 2011 рік перебував на посаді міського голови. Нагороджений численними урядовими нагородами: медалями "За трудову доблесть", "За доблесний труд"; орденом Трудового Червоного прапора, орденом Жовтневої революції, орденом Дружби Російської Федерації, орденом "За заслуги" ІІІ-го ступеня, персональною нагородою "За мудрість і далекоглядність політика" управління міжнародної програми "Ертсмейкер", орденом Святого Володимира, Золотою медаллю Франції, орденом Миколи Чудотворця (високою міжнародною нагородою). Присвоєно звання рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.11.1998 №276. Помер 15 жовтня 2020 року.
	Максимчук Сергій Ігорович Максимчук Сергій Ігорович, народився 23.08.1960 року в селі Вовчецьк, Маневицького району, Волинської області. У 1967 р. пішов у перший клас Вовчецької початкової школи. 1971 р. навчався в Костюхнівській середній школі. 1975-1977 рр. навчався в Цмінівській середній школі. 1978 р. Луцьке професійне технічне училище №6, отримав спеціальність слюсар механіко-складських робіт. 1978р. працював на Дніпровському машино-будівному заводі. 1980р. служив в радянській армії. З 1981-2002 р. працював на будовах УБ РАЕС. З 2002 року працює художником на ВП «Рівненська АЕС». Одружений. Виховують разом із дружиною двох дочок та сина. З 1980 року почав писати картини. За цей період було організовано 10 персональних виставок в містах Кузнецовськ, Луцьк, Рівне, смт. Маневичі. Картини Сергія Максимчука знаходяться в картинних галереях Росії, Польщі, України. Сергій Максимчук є автором герба і прапора міста Кузнецовськ. 24.07.2012 року картина «Лед пошел» була виставлена на світовому інтернет-конкурсі «Вдохновения порыв» і зайняла I місце. Присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 30.08.2012 №555.
	Огороднік Василь Іванович З 1988 по 2003 рік був спочатку начальником УБ РАЕС, потім президентом ЗАТ "УБ РАЕС". З 2003 року очолює ЗАТ "Укратоменергобуд" і проживає у Києві. Удостоєний почесного звання "Заслужений будівельник України". Серед багатьох нагород - подяки, почесні грамоти, медаль "За трудову доблесть". Присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 28.08.2003 №167.
	Пасєка Василь Григорович Прибув у Кузнецовськ у 1974 році разом з першим керівником Управління будівництва РАЕС Г.Куксовим, Пропрацював 12,5 років начальником дільниці №3, півтора року заступником начальника УБ РАЕС, 13 років головним інженером ЗАТ "УБ РАЕС". Всі інженерні комунікації міста і РАЕС створені під його керівництвом. Нагороджений численними подяками, почесними грамотами, серед них Почесна грамота Верховної Ради УРСР, був єдиним на той час в області лауреатом премії радянських профспілок (1986р.). З кінця 2002 року працює головним інженером УКБ РАЕС. Присвоєно звання рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.11.1998 №276.
	Семків Михайло Йосипович Семків Михайло Йосипович свою трудову діяльність розпочав у 1973 році, слюсарем Рівненського комбінату будівельних матеріалів. З 1975 року по червень 1977 рік проходив службу в лавах, Радянської Армії. З липня 1977року по вересень 1983 року працював токарем Київського виробничого об'єднання ім. С.Корольова. В жовтні 1983 року був направлений на будівництво Рівненської АЕС, де працював слюсарем до 1986 року. В 1986 році, як кращий робітник, направлений на навчання з відривом від виробництва в Придніпровський енергобудівельний технікум. По закінченню навчання у 1988 році призначений на посаду майстра виробничої дільниці, з 1990 року працює на посаді виконавець робіт виробничої дільниці, з грудня 1992 року - старший виконавець робіт виробничої дільниці, з серпня 1996 року-заступник президента управління будівництва Рівненської АЕС. З лютого 2003 року тимчасово виконував обов'язки президента, а в червні 2003 року загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства обраний президентом управління. За вагомий внесок в розвиток атомної енергетики України в грудні 2003 р. присвоєно звання: "Заслужений будівельник України", нагороджений Грамотою Міністерства палива та енергетики України, Почесними Грамотами області. Присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 19.08.2004 №333.
	Смоктій Ігор Петрович З липня 1976 року по липень 1988 року працював начальником Управління будівництва РАЕС саме при ньому були введені в дію блок № 1 та блок № 2. Неодноразово був відзначений подяками та почесними грамотами. Нині проживає у Москві. Присвоєно звання рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.11.1998 №276.
	Тарасюк Сергій Костянтинович Тарасюк Сергій Костянтинович народився 4 серпня 1988 року в місті Кузнецовськ Рівненської області. Мати - Тарасюк Галина Борисівна 1963 р.н.,батько- Тарасюк Костянтин Трохимович 1960 р.н. З 1994 по 2005рік навчався в ЗОШ№ 5. Після закінчення школи навчався в ДОСАФі, здобув спеціальність водія. З 2006 по 2007 рік проходив службу в Збройних Силах України. З березня 2015 року добровольцем пішов захищати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. 8 листопада він отримав тяжкі поранення біля села Славне Мар’їнського району Донецької області. Військовослужбовець був госпіталізований у Харківський військовий госпіталь, де від отриманих ран помер. Проживав разом із батьками. Неодружений. Рішенням Кузнецовської міської ради від 15.12.2015 №17 Сергію Тарасюку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кузнецовськ» (посмертно).
	Філіпенко Галина Степанівна З 1974 року поповнила ряди першопроходців великої будови. Спочатку працювала інженером по кошторисах, пізніше очолила віддділ планування та фінансування УКБ РАЕС. Трудові нагороди: звання "Почесний будівельник РАЕС", численні грамоти, подяки. Присвоєно звання рішенням виконавчого комітету Кузнецовської міської ради від 20.11.1998 №276. Померла у 2001 році.
	Фрідман Микола Абрамович Фрідман Микола Абрамович розпочав свою трудову діяльність в енергетичній галузі в листопаді 1980 року. Після закінчення Одеського політехнічного інституту, прибув за направленням молодого спеціаліста на Рівненську АЕС і був прийнятий на посаду старшого оператора реакторного відділення реакторного цеху. В січні 1982 року переведений на посаду старшого інженера-механіка, в серпні 1984 року - старшим інженером по управлінню блоком і в квітні 1985 року призначений начальником зміни реакторного цеху. З липня 1986 року до серпня 1987 року працював начальником зміни станції Одеської атомної теплоелектроцентралі, що будувалася. З вересня 1987 року знову працював на Рівненській АЕС, спочатку начальником зміни реакторного цеху № 2, потім, з березня 1988 року, - начальником реакторного цеху № 2 і в квітні 1992 року -призначений головним інженером станції. З червня 1997 року до грудня 2002 року Фрідман М.А. обіймав низку відповідальних посад в Міністерстві палива і енергетики України: першого заступника Міністра енергетики України- голови Державного департаменту України з питань ядерної енергетики, директора з нагляду та якості Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом", віце-президента - головного виконавчого директора НАЕК "Енергоатом". В вересні 2003 року Фрідман М.А. призначений генеральним директором відособленого підрозділу "Рівненська АЕС" Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом". На посаді генерального директора зарекомендував себе умілим організатором, енергійним, вимогливим, з надзвичайно високим рівнем працездатності керівником. Присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 19.08.2004 №333. Помер 24 вересня 2008 року.
	Шевченко Володимир Миколайович У липні 1977 року був прийнятий на роботу інженером цеху ТАВ «Рівненська АЕС» де працював до 30 березня 2005 року. З 1990 року по 1994 рік був депутатом Кузнецовської міської ради, в якій очолював постійну депутатську комісію по законності, гласності та засобах масової інформації. Тричі, у 1994, 1998 і 2002 роках, обирався депутатом Рівненської обласної ради. Член постійної депутатської комісії облради з питань гласності, законності, правопорядку, боротьби з організованою злочинністю, депутатської діяльності та етики. Член ЦК „Атомпрофспілки”. Володимиру Миколайовичу боліла душа за все: і за екологію, і за образу кожної людини, порушення її прав, він завжди допомагав тим, хто потребував підтримки. А перлина Поліського краю Біле озеро залишилась доступна жителям регіону багато в чому завдяки його зусиллям. Він першим виступив з трибуни Рівненської обласної ради щодо незаконного захоплення земель заказника „Біле озеро”. Він безпосередньо брав участь у виїзних комісіях з цього приводу, готував численні звернення, збирав під зверненнями до Президента України підписи. Посмертно присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 11.07.2006 №38. Помер 30 березня 2005 року.
	Шухевич Роман Йосипович - головнокомандуючий Української повстанської армії. Посмертно присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 28.10.2011 №215.
	Щербачов Валентин Васильович Працює редактором національної телерадіокомпанії Україна ТО "Спорт".Проживає в м. Києві. За визначний внесок у розвиток спортивної журналістики, пропаганду фізичної культури і спорту, особисті заслуги у висвітленні життя міста у 2000р. йому присвоєно звання „Почесний громадянин міста”. Присвоєно звання рішенням Кузнецовської міської ради від 14.09.2000 №116.