Працівник – пенсіонер – відповідальність, сумлінність, досвід

До пенсії — рік чи два, а на роботі уже скоса подивляються і, здається, тільки й чекають найменшого приводу, аби швидше Вас спекатися... Доволі знайома ситуація, чи не так ?

Нажаль, в нашій країні багато працівників пенсіонерів стикаються з проявами відкритої чи прихованої дискримінації, як з боку працедавця, так і з боку колег.

Часто такі працівники звільняються роботодавцем, з огляду на поширені  стереотипи, що зазначена категорія працюючих демонструє нижчий коефіцієнт праці порівняно з іншими молодшими працівниками. При цьому, на їхні фаховість і досвід чомусь не зважають, як і на те, що саме в такому віці після втрати робочого місця нове практично знайти неможливо.

Проте,  для забезпечення трудової зайнятості людей похилого віку, а також для їх соціального захисту у нашій державі створено певне нормативно-правове підґрунтя.

Відповідно до статті  43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 11 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" чітко передбачено, що громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами, яке додатково гарантується державними цільовими програмами зайнятості населення.

Забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.

Переведення працівника похилого віку і працівника передпенсійного віку з одного робочого місця на інше не допускається без його згоди, якщо при цьому змінюються істотні умови праці.

Більше того, держава не лише забезпечує право на працю для громадян передпенсійного і пенсійного віку, а й запроваджує додаткові гарантії захисту їхніх трудових прав.

Так, працюючі пенсіонери (на пенсії за віком) мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів на рік, яка надається за бажанням працівника в обов'язковому порядку (п. 6 ст. 25 Закону України "Про відпустки").

Пенсіонерам, що продовжують працювати та  мають статус "дітей війни" згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" роботодавці повинні забезпечити такі додаткові пільги :

- право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників;

- використання чергової відпустки у зручний для них час;

 одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

- виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від стажу роботи.

Для працюючих ветеранів праці також передбачені деякі окремі пільги :

- На прохання працівника похилого віку власник або уповноважений ним орган може встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

- Залучення громадян похилого віку до роботи в нічний час, а також до наднормової роботи та до роботи у вихідні дні допускається тільки з їх згоди та за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров'я.

- Якщо працюючий ветеран праці досяг пенсійного віку та звільняється у зв'язку з виходом на пенсію, працедавець повинен припинити з ним трудовий договір в строк, про який просить працівник, не дотримуючись двотижневого терміну обов'язкового відробітку (ст. 38 КЗпП України). Якщо звільнення здійснюється до закінчення робочого року, в рахунок якого пенсіонер-ветеран праці вже отримав відпустку, утримання за невідпрацьовані дні такої відпустки з його останньої зарплати не здійснюється (ч. 2 ст. 127 КЗпП України).

У квітні 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників передпенсійного віку». Прийнятий закон доповнює статтю 42 Кодексу законів про працю України новою нормою. Ця норма передбачає, що переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці надається працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.