Податкова служба повідомляє

На часі - програмні РРО

В Головному управлінні ДПС у Рівненській області інформують суб’єктів господарювання, що з першого серпня поточного року впроваджено систему функціонування ПРРО і це є першим етапом змін, передбачених новаціями до законодавства щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг. 

На сьогодні кожен суб’єкт господарювання може обрати реєстратор розрахункових операцій (РРО), який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, – класичний РРО чи програмний РРО (ПРРО). Тобто для фіскалізації розрахункових операцій як альтернативу касовим апаратам можна застосовувати ПРРО, які встановлені на гаджети.

Звертаємо увагу, що ДПС запропоновані бізнесу безкоштовні програмні РРО, які розміщені на вебпорталі ДПС у відповідному розділі банеру «Програмні РРО» за посиланнями:

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy-/

https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/fiskalniy-dodatok-prrosto/

Здійснити реєстрацію ПРРО можна, подавши реєстраційну заяву в електронній формі, скориставшись засобами Електронного кабінету, чи через Єдине вікно подання електронної звітності використовуючи будь-яке наявне у платника податків програмне забезпечення, придатне для подання електронного документу до ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку.

Ознайомитись з актуальними  інформаційними матеріалами щодо запровадження, реєстрації та застосування ПРРО можна у банері «Програмні РРО», що функціонує на вебпорталі ДПС за посиланням  https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.

Маєте податковий борг понад 1020 гривень? – Чекайте на податкову вимогу!

 В Головному управлінні ДПС у Рівненській області нагадують, що у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає йому податкову вимогу.

Податкову вимогу платнику надсилають тільки у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов’язання у встановлені строки, якщо сума податкового боргу перевищує 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1020 грн).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві внесено зміни до п. 59.3 ст. 59 ПКУ, відповідно до яких податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, однак не була погашена в повному обсязі, податкову вимогу платнику додатково не надсилають.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

Відповідальність СГ у разі видачі фіскального чеку, в якому відсутні обов’язкові реквізити, в тому числі акцизний податок

Головне управління ДПС у Рівненській області нагадує, що відповідно до п.2 Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 документ не є розрахунковим у разі відсутності в ньому хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» и від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

у разі встановлення в ході перевірки факту, зокрема невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

вчинене вперше – 10 %  вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон), товарів (робіт, послуг);

за кожне наступне вчинене порушення – 50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (робіт, послуг).

Також, за порушення вимог Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого законом порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Увага! Знято мораторій на проведення документальних перевірок за заявою платника та у зв’язку з ліквідацією суб’єкта господарювання

 В Головному управлінні ДПС у Рівненській області звертають увагу, що Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» з 8 серпня 2020 року скасовано мораторій на проведення документальних позапланових перевірок за заявою платника та в зв’язку з ліквідацією суб’єкта господарювання. Так, вищевказаним Законом, зокрема, внесено зміни до пункту 52² підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині зняття мораторію на проведення документальних позапланових перевірок та документальних перевірок, що проводяться на звернення платника податків та з підстав, визначених підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

Зауважимо, що чинними нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного повідомлення  платника податків про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ.

Згідно  пункту  85.2  статті  82  ПКУ  платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Викрито схему незаконного заволодіння державними коштами на суму близько 170 млн гривень

 Співробітниками управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС в Одеській області спільно з Головним слідчим управлінням СБУ викрито схему незаконного заволодіння грошовими коштами та їх можливого виведення. Зазначена схема була втілена шляхом надання податкової вигоди щодо безпідставного формування податкового кредиту в загальній сумі  майже 81 млн грн третім особам та можливого виведення державних коштів в обсязі майже 169,2 млн гривень.

Встановлено, що упродовж 2019 – 2020 років Одеська компанія (при відсутності необхідних трудових ресурсів, основних засобів, залучених субпідрядних організацій) задекларувала виконання будівельних робіт на загальну суму понад 485,7 млн грн, у т. ч. ПДВ майже 81 млн грн. Таким чином була надана податкова вигода щодо безпідставного формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки на загальну суму майже 81 млн гривень.

За даними матеріалами Головним слідчим управлінням СБУ зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочинів, передбачених ч.3. ст. 209  КК України. Наразі тривають слідчі дії в рамках даного кримінального провадження.

Майже 462 мільйона гривень - внесок малого бізнесу до місцевих бюджетів Рівненщини

 Як повідомили в ГУ ДПС у Рівненській області, впродовж восьми місяців 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів  461,8 млн. грн. єдиного податку. За словами  начальника  податкової служби області Віталія Чуя, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року,  місцеві громади Рівненщини додатково отримали 28,9 млн. грн. єдиного податку.

Зокрема, частка сплаченого податку фізичними особами – підприємцями у загальній сумі надходжень складає 77 відсотків. Впродовж січня –серпня  вони сплатили 356,1  млн. грн. єдиного податку, що на 34,1 млн. грн. більше, ніж у минулому році.

Юридичні  особи - спрощенці перерахували 68 млн. грн. єдиного податку.

Сільськогосподарські товаровиробники – платники єдиного податку 4 групи поповнили місцеві бюджети на 37,7 млн. гривень.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Спрощена система оподаткування регулюється гл. 1 р. XIV Податкового кодексу України.