Розслідування випадків ГРВІ COVID-19 у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19

Розслідування гострої респіраторної хвороби COVID-19 проводиться згідно Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі – Порядок).

Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці. При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.

Отже, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

 Розслідування професійних захворювань може бути:

1) звичайним;

2) спеціальним.

Спеціальному розслідуванню, зокрема, підлягають гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків 

Звичайне розслідування гострих професійних захворювань проводить комісія, утворена роботодавцем. Комісію для спеціального розслідування створює Держпраці, а не роботодавець.

Комісія за результатами розслідування складає акт форми Н-1 (Н-1/П, якщо гостре професійне захворювання визнано пов’язаним з виробництвом або Н-1/НП, якщо гостре професійне захворювання визнано не пов’язаним з виробництвом).

 Фонд соціального страхування (далі - ФСС) здійснює загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівників від професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності). У разі настання страхового випадку (у тому числі профзахворювання) ФСС здійснює такі виплати:

1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

2) страхову виплату потерпілому в розмірі його середньомісячного заробітку в разі тимчасового переведення його на легшу нижчеоплачувану роботу;

3) відшкодування вартості ритуальних послуг, пов’язаних із похованням померлого;

4) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

5) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

6) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого.

Лікарняні в такому випадку призначають у розмірі 100 % середньої заробітної плат. Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець власними коштами, а починаючи із 6 дня допомогу виплачують за кошти ФСС. Підставою для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності є:

1) виданий в установленому порядку листок непрацездатності;

2) акт розслідування гострого професійного захворювання за формою Н-1.

 Страхові виплати медикам, інфікованим COVID-19.

Законом № 588, який набрав чинності з 23.05.2020 р., внесено зміни до ст. 39 Закону № 1645. Вони передбачають забезпечення державою страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних ЗОЗ. При цьому медики, які під час карантину померли від коронавірусу, за статусом прирівнюються до військовослужбовців, які померли від поранення, контузії, каліцтва чи захворювань, пов’язаних зі службою.

Уряд Порядком № 498 (набрав чинності з 20.06.2020 р.) визначив механізм, за яким будуть здійснювати страхові виплати в разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням COVID-19, передбачені ст. 39 Закону № 1645, а також установив розміри цих виплат.

Зокрема, якщо встановлено медичному працівникові групу інвалідності та ступінь втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на COVID-19, що настало під час виконання професійних обов’язків, виплату проведуть разово в таких розмірах:

• 400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю І групи;
• 350-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю ІІ групи;
• 300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, — для осіб з інвалідністю ІІІ групи.

У разі смерті медичного працівника в таких випадках проведуть виплату в 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. Страхові виплати призначатимуть і виплачуватимуть управління виконавчої дирекції ФСС в областях, м. Києві або їхні відділення протягом одного місяця з дня виникнення права на такі виплати за зверненням медичного працівника за зареєстрованим місцем проживання / перебування або за зверненням іншої особи, яка має право на виплату.

Відповідно до п. 4 Порядку № 498 право на отримання страхової виплати, пов’язаної з інвалідністю, настає з дня встановлення МСЕК групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності внаслідок захворювання медика на COVID-19.

Факт смерті медичного працівника з причин, пов’язаних з інфікуванням COVID-19 під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, установлює комісія зі спеціального розслідування та оформлює актом розслідування нещасного випадку за формою Н-1.

Страховий експерт з охорони праці Варашського

відділення управління ВД ФССУ

у Рівненській області

О. П. Марковець