Працівник – пенсіонер – трудові права та гарантії

Для забезпечення трудової зайнятості людей похилого віку, а також для соціального захисту працюючих пенсіонерів у нашій державі створено певне нормативно-правове підґрунтя.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів, відповідно до суспільних потреб.

Законом України № 3721-XII від 16.12.1993 "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" чітко предбачено :

 Стаття 11. Реалізація громадянами похилого віку права на працю.

Громадяни похилого віку мають право на працю нарівні з іншими громадянами, яке додатково гарантується державними цільовими програмами зайнятості населення.

Забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.

 Переведення працівника похилого віку і працівника передпенсійного віку з одного робочого місця на інше не допускається без його згоди, якщо при цьому змінюються істотні умови праці.

На працюючих пенсіонерів поширюються трудові та соціальні гарантії, встановлені чинним законодавством про працю. Водночас для них також передбачені деякі окремі пільги.

Так, працюючі пенсіонери (на пенсії за віком) мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів на рік, яка надається за бажанням працівника в обов'язковому порядку (п. 6 ст. 25 Закону України "Про відпустки").

Пенсіонерам, що продовжують працювати та мають статус "дітей війни" згідно з Законом України "Про соціальний захист дітей війни" роботодавці повинні забезпечити такі додаткові пільги :

 - право на переважне залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників;

- використання чергової відпустки у зручний для них час;

 -одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;

 - виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 % середньої зарплати незалежно від стажу роботи.

Для працюючих ветеранів праці також передбачені деякі окремі пільги :

- На прохання працівника похилого віку власник або уповноважений ним орган може встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

- Залучення громадян похилого віку до роботи в нічний час, а також до наднормової роботи та до роботи у вихідні дні допускається тільки з їх згоди та за умови, що це не протипоказано їм за станом здоров'.я

- Якщо працюючий ветеран праці досяг пенсійного віку та звільняється у зв'язку з виходом на пенсію, працедавець повинен припинити з ним трудовий договір в строк, про який просить працівник, не дотримуючись двотижневого терміну обов'язкового відробітку (ст. 38 КЗпП України). Якщо звільнення здійснюється до закінчення робочого року, в рахунок якого пенсіонерветеран праці вже отримав відпустку, утримання за невідпрацьовані дні такої відпустки з його останньої зарплати не здійснюється (ч. 2 ст. 127 КЗпП України).

Як вже було відмічено раніше, законодавством не встановлена необхідність звільнення працівників у зв'язку з призначенням пенсії за віком. Тому працівники мають право звільнятися у зв'язку з виходом на пенсію також після досягнення ними пенсійного віку з отриманням одноразової грошової допомоги при виході на пенсію, якщо раніше за такою підставою вони не звільнялися.

Нажаль, як свідчить практика, перед працівниками, які досягли пенсійного віку досить часто  виникають певні ускладнення на роботі. Багато працівників пенсіонерів стикаються з проявами відкритої чи прихованої дискримінації, як з боку працедавця так і з боку колег, інколи навіть доводиться звільнятися під тиском керівництва.

Основна причина такого становища полягає у великій кількості стереотипів та упередженому ставленні до людей старшого віку з боку роботодавців.

Проте саме літні працівники мають низку вагомих переваг, що становлять основу їх конкурентоспроможності на ринку праці: кваліфікація, практичні навички, досвід та зрілість. літні працівники частіше демонструють відданість своїй роботі, рідше беруть лікарняні, більше часу проводять на робочому місці.