10 років – 10 кроків

«Мої діти – мої крила». Чи не кожна мати хотіла б з гордістю про це сказати? Звичайно, кожна. А Світлана Пашко заявляє про це вголос. І робить це щиро, з любов’ю та відповідальністю.

«10 років – 10 кроків», саме під такою назвою вона організувала творчий звіт своїх доньок Ангеліни та Аполлінарії. А приурочила його до днів народження обох: Ангеліні виповнилося 16 років, а Аполлінарії - 10. А чому число 10 стало спільним для обох? Та тому, що Ангеліна якраз 10 років активно займається творчістю. І її перший публічний виступ відбувся саме 10 років тому на сцені палацу культури імені Лесі Українки.

19 лютого гостинна зала центру дозвілля зібрала родину, друзів, учителів, керівників гуртків, всіх тих, хто доклав зусиль, щоб ці дівчата розкрили свої таланти, і тих, хто захоплюється їхніми виступами.    

Враження від дійства були неперевершені. Вже з дверей кожен гість потрапляв у атмосферу творчості: квіткова сцена, креативні фотозони і альбоми, альбоми, альбоми, у яких зафіксований кожен виступ. А ще нагороди. За 10 років у арсеналі Ангеліни– 86 грамот і дипломів та 15 подяк, а також участь у 370 різноманітних заходах. На рахунку Поліни за час її шестирічної кар’єри – 275 виступів у конкурсах, фестивалях, міських заходах тощо, за що вона отримала 66 грамот і дипломів та 8 подяк.

Ведучі свята, а це були тато і мама, повели всіх за собою в недалеке минуле, дали можливість почути і побачити на екрані перші виступи своїх доньок, чим викликали і сміх, і сльози у присутніх. Вони згадали всі концерти, конкурси, виступи, поїздки… Це була історія тривалістю в 10 років. 10 років, які приносили турботи, хвилювання, але в більшості – радість і гордість за доньок. Це були щасливі 10 років!

Приємно було спостерігати за всіма в залі. Кожен радів і гордився дівчатами. І кожен з впевненістю міг сказати: «Вони мої». Бо саме так побудували батьки цей творчий звіт і зібрали всіх разом, щоб подякувати кожному за ті зернини, що засівалися в маленькі серця. Батьки дякували людям, які навчили їх дівчат тому, чим вони можуть пишатися сьогодні і що знадобиться їм в подальшому житті.

А ще були виступи гостей, подарунки, конкурси, художні номери друзів по сцені і самих винуватців свята. Вечір залишив по собі лише приємні враження та позитивні емоції.

Життя біжить, як річка бистроплинна. Ми щось робимо, чогось шукаємо, кудись поспішаємо… А треба жити сьогодні і перш за все робити щасливим себе і своїх дітей. У них – наше продовження, наша пам’ять.

Центр дозвілля

відділу культури та туризму

виконавчого комітету Вараської міської ради