Унікальна подія в літописі культури Вараша

Ця історія розпочалася тринадцять років тому, коли в малій залі Палацу культури розпочалися репетиції новоствореного хорового колективу, до роботи в якому був запрошений композитор, знаний і авторитетний на Рівненщині хоровий диригент, заслужений працівник культури Федір Гощук.

Великих зусиль до цього доклала начальник відділу культури на той час Віра Обруснік. Співати прийшло багато вчителів, медичних працівників, ветеранів праці і працівників РАЕС. Та дисципліну репетицій і високий рівень вимог при безоплатності праці прийняли не всі. Залишились лише віддані українській народній хоровій пісні.

Новий творчий проект у перспективі бачився його ініціаторам у форматі ансамблю пісні і танцю на базі Палацу культури ВП «РАЕС». Тому фахівець такого високого рівня погодився починати хор з нуля. Проте в силу певних обставин високим задумам не судилося збутися. І хоровий колектив продовжив працювати вже при центрі дозвілля відділу культури та туризму міської ради під орудою Ф. Гощука, коли він згодом очолив Вараську музичну школу.

За десять років під керівництвом маестро колектив досяг значних успіхів. Виборов звання народного і брав участь в урочистостях з нагоди утворення Рівненської області. Удостоївся високої честі відкривати творчий звіт майстрів мистецтв і аматорів народної творчості Рівненщини композицією «Україна непоборна» Федора Гощука на поезію Костя Вагилевича в Національному палаці «Україна» в 2009 році. Здобув Гран-прі фестивалю «Пісня – доля моя» ім. Є Кухарця в 2012 році та виборов у жорсткій конкуренції друге місце на VII Всеукраїнському конкурсі ім. П. Демуцького в 2013 році. Напрацьовувався різноманітний, оригінальний та унікальний репертуар авторства Федора Гощука і обробок українського фольклору. Тривала кропітка праця над вокалом, сценічною культурою та вмінням розкрити художній зміст виконуваних творів. Виношувалися цікаві задуми. Та не судилося… У розквіті творчих літ яскрава зірка маестро згасла….

Неймовірний біль від цієї втрати не вщухає досі. Але нам вдалося зберегти колектив. Не побоялася взяти цю надзвичайно відповідальну і важку місію наш новий керівник Людмила Точинська. І під її керівництвом в 2017 році ми підготували концерт-спогад «Зірки не гаснуть», яким вшанували річницю пам’яті Федора Гощука. Бажання продовжити започатковану ним справу не згасає. За три роки без маестро, окрім згаданого великого концерту, ми відзначились на фестивалі «Пісні над Дніпром» ім. А. Авдієвського та стали другими серед вісімнадцяти хорових колективів Рівненщини на фестивалі «Пісня – доля моя» ім. Є. Кухарця. Визріло логічне рішення – в знак пошанування вкладу і заслуг Федора Васильовича у розвиток українського народного хорового виконавства та розвиток хорового мистецтва у місті Вараші, зокрема, присвоїти нашому хоровому колективу ім’я Федора Гощука. І от по завершенню відповідних процедур 29 травня 2019 року сесія Вараської міської ради прийняла рішення № 1437 «Про присвоєння імені Федора Гощука «Народному аматорському хоровому колективу» центру дозвілля відділу культури та туризму.

Цю знакову подію аматори хорового мистецтва відзначили великим концертом «Над Поліссям птахом полечу», який відбувся 9 червня в актовій залі музичної школи. У програмі прозвучали як добре знані твори композитора та його обробки народних пісень і зразків автентичного фольклору, так і виконувані вперше. Це «Пісня про маму» на слова місцевого поета Г.Царика та «День скакали козаки» авторства Ф. Гощука.

Завдяки підтримці колективу Вараської музичної школи, які надали оркестровий супровід концерту (директор Діна Лук’янова, скрипка Дарина Гук, бандура – Надія Остапович і Оксана Мельник, кларнет – Сергій Шарко, контрабас – Сергій Богдан, фортепіано – Марина Мізинець), ми не втратили масштабності. І ще. Далеко не всякий аматорський хоровий колектив може похвалитись у своєму складі такою кількістю солістів, як у нас. Унікальною тембральною барвою і особливою харизмою радували глядачів педагоги Тетяна Іщук, Юрій Савчик та Олена Зосимчук, директор клубу с.Заболоття Віра Обруснік, медпрацівник Ніна Шкабура і ветеран КМКП Галина Шепель, працівники РАЕС – майстер Віктор Кушнірук, гідротехнік Іван Бублик і бібліотекар Мирослава Воробей. У їхньому виконанні у супроводі хору та оркестру прозвучали «Пісня про маму», «З туманом кохалася нива», «Тече річка»», «На камені стою», «Романс».

Атмосфера в глядацькій залі була піднесена і водночас зворушливо-щемлива. Власне, в такій тональності провели все дійство ведучі Тетяна Тарасюк і Юрій Савчук. Лунали щирі оплески і овації, у багатьох на очах бриніли сльози. Були промови посадовців – заступника міського голови Анатолія Кречика, начальника відділу культури та туризму Олександра Стояновського, директора центру дозвілля Миколи Ковбасюка. Квіти від вдячних шанувальників і міського голови Сергія Анощенка. По завершенню щирі слова вдячності від імені родини (в залі була присутня дружина Раїса Яківна Гощук) сказала донька маестро Олеся.

Вщухли оплески, згасли софіти. Унікальна в літописі культури міста подія стала історією.

Та насамкінець про важливе. Процеси глобалізації ставлять на порядок денний питання про втрату/збереження культурних ідентичностей. Щодо української народної пісні – то це одна із складових української культури і матриці української ідентичності. Це поєднання мови, мелосу, характеру, генетичної історико-культурної пам’яті. Тому так важливо не допустити, щоб українська народна пісня випала із нашого життя і стала якимось дивом.

Задля цього трудився композитор і хоровий диригент Федір Васильович Гощук. Задля цього продовжує свою творчу діяльність народний аматорський хор імені Федора Гощука.

Солістка хору

Мирослава Воробей