Члени асоціації "Надія" відвідали Почаївську Лавру

Почаївська лавра – найбільша православна святиня на західній Україні. Також вона є другим після Києво-Печерської лаври монастирем. Жити в Україні і не відвідати це святе місце було б дивно. Тому тисячі людей спішать потрапити туди, щоб доторкнутися до найвищих таїнств. 

Батьки, діти, молодь та члени сімей асоціації захисту прав інвалідів з дитинства «Надія» не є виключенням і вже не вперше вирушили до Почаєва. Адже та атмосфера блаженства, миру, спокою кличе знову і знову.

Дев’ятого листопада, з раннього ранку, автобус з учасниками поїздки вирушив з Вараша, мандруючи просторами Рівненської, Волинської, Тернопільської областей.

З пробудженням нового дня відкривалися прекрасні краєвиди рідної України. Особливо вразило місто Кременець і його околиці: на полях ніби зненацька виростали вкриті лісами мальовничі гори, розмальовані осінніми барвами. Від баченого перехоплювало подих. В очах подорожуючих світилася гордість і любов до свого краю.

І ось Почаїв… Місто релігійного паломництва зустріло своєю величністю та святістю. Якась незвичайна енергетика витала в повітрі. Історія монастиря заворожувала і втаємничувала. Мощі святих, чудотворні ікони, цілющі джерела, історії зцілень та див – все це огортало Божою благодаттю та милістю.

Краса і велич Почаївської лаври вражає з кожним разом все більше і більше. І не важливо скільки разів ти тут був, це місце кличе знову і знову. Хочеться ще раз почути пісне співи в Успенському соборі, помолитися в соборі Троїцькому, заглянути в Будинок архірея і слухати, слухати дзвони… Як дзвонять в Почаєві дзвони, Душа аж до Бога летить!

Але обмеженість у часі повернула нас до реальності. Щасливі, умиротворені ми поверталися додому з бажанням приїхати ще.

Висловлюємо щиру вдячність всім, хто допоміг нам доторкнутися до вічного: відділу у справах сім’ї, молоді та спорту виконавчого комітету Вараської міської ради, перевізнику Віктору Брожку, асоціації захисту прав інвалідів з дитинства «Надія» . Хай Божа милість буде над усіма нами.

Від імені вдячних батьків Наталія Міщанчук